«Освіти нам дорогу в світи»

«Серед журналістів — це типовий випадок, коли авторське перо, наснажене журналістикою, здіймається вище — до художнього слова. […] Хай же ювілейний липень, у якому 75 років тому Григорій Григорович крикнув перше своє „Уа!“, ще довго надихає його перо й душу гречаними далями степових просторів і осяйним світлом життєрадісних сонцепоклонників — соняхів.»

— Антоніна Корінь, співробітниця літературно-меморіального музею І. К. Карпенка-Карого.
Стаття до 75-річчя поета, «Народне слово», 19 липня 2012 р. · повний текст на сайті музею →

З передмови до збірки «Заворожений степом» (2002)

«…чесна, чиста, щира, відкрита світові чуйна душа… Автор — життєлюб. Він спонукає читача так само любити життя, свій родовід, берегти у пам'яті найсвятіше.»

«Якби я досі не була знайома з Григорієм Крячком, то, прочитавши його поезію, уявила б його таким, яким він є насправді: чуйним, щирим, відкритим, без крапельки фальші. […] Конкретні люди живуть у Крячкових оповіданнях і новелах, спогадах і оповідках — у них стільки простору і простоти.»

— Катерина Горчар, поетеса і журналістка, з передмови «Відкрита світові душа»

З передмови до збірки «Повінь» (2004)

«Читати такі тексти без хвилювання не можна. Вони торкають душу тихим щемом любові й приязні до всього живого на білому світі — до пташини й маленького щеняти, до ворони й кошеняти, до землі й неба, до їжачка й лошати. Лагідний голос оповідача веде тебе теплими стежками дитинства: від проліскової пори через літо — в золоту осінь, аж до білої зими… Так просто звучить слово, така чиста інтонація. Така світла енергія проміниться зі світу… Впізнаваного, живого, доконечно українського.»

— Світлана Барабаш, кандидат філологічних наук, заслужений працівник освіти України, редактор книги, яка назвала його оповідки «благословенною повінню добра»

Спогад колеги-журналіста

«Були у Григорія Григоровича дві звички, притаманні лише йому. Любив носити капелюха по-гуцульськи, вивернувши його впадинкою нагору. Та ще останнім часом відпускав вуса, але так підстригав їх, щоби схожим бути на Тараса Григоровича Шевченка. […] „А тут, Петре, все дуже просто — шукай саме те слово, яке тобі потрібне, якого просить твоя душа…“»

— Петро Піскуненко, журналіст, член НСЖУ. Нарис «До Дня журналіста», газета «Трудова слава», № 42 (9858), 4 червня 2016 р. · повний текст →

Урок літератури рідного краю

«За покликанням — поет, за професією — журналіст. Нащадок козацьких пращурів — сміливих волелюбів, закоханих у степ хліборобів.»

— з розробки уроку «Маленька Батьківщина у творчості Григорія Крячка» вчительки української мови та літератури Інни Короткової · сторінка уроку →

Пам'ять земляків

2021 року учні Чечеліївської школи Петрівської громади підготували про Григорія Крячка анкету для всеукраїнського конкурсу «Літературна візитка краю» (НСПУ та Мала академія наук), назвавши його «видатним, непересічним письменником» (сайт конкурсу наразі недоступний, тому без посилання).